«Кроґанські повстання» (англ. Krogan Rebellions) – глобальнее збройне протистояння між кроґанами та Радою Цитаделі, що являло собою низку військових конфліктів, основна частина яких протікала з 700 до 710 р.р. н.е., хоча і після того залишки кроґанських сил порушували спокій ще протягом декількох десятиріч.
Повстанням передувало більш ніж трьохсотрічна агресивна кроґанська експансія та надзвичайно швидке зростання їхньої популяції. Напруженість у відносинах досягла кульмінації коли кроґани почали безжально вторгатися в освоєні іншими расами світи. Відмова кроґанів підкоритися вимогам Ради Цитаделі та спинити агресію власне і вважається початком Кроґанських повстань.
За підсумком конфлікту обидві сторони понесли чималі втрати, а раса кроґанів була цілковито заражена ґенофаґом, через який на кінець XXII століття їхня чисельність катастрофічно зменшилася, а культура занепала.
Безперешкодна експансія[]
Причини Повстань витікали з провідного вкладу кроґанів у перемогу в Рахнійських війнах.
На знак подяки Рада пішла на численні поступки, дозволяючи рятівникам Галактики відновити велич своєї цивілізації, що занепала ще під час ядерної війни на Тучанці. Зокрема кроґанам віддали колишні світи рахні, а також кілька інших придатний для життя планети в Просторі Цитаделі.
Занадто прийшло усвідомлення, що рівень народжуваності кроґанів був еволюційно зумовлений необхідністю підтримки чисельності виду в надсуворих умовах Тучанки. Спочатку їхню кількість обмежували природні умови та хижаки, потім – племінна ворожнеча і, зрештою, наслідки ядерної війни.
Коли ж кроґани отримали передову медицину та заселили інші планети, їхній природний стрімкий цикл розмноження та відсутність стримуючих факторів призвели до надзвичайно швидкого зростання численності раси. Зрештою вони перенаселили всі свої світи та, подібно чумі, почали поширюватися по всій Галактиці.
Рада занепокоїлася коли кроґани почали анексувати вже населені іншими расами Цитаделі території. Спроби ж останніх захистити свої колонії лише розпалювали агресію загарбників. Сп'янілі від вседозволеності, вони навіть вдерлися на азарійську колонію Лусії. Коли Рада наказала кроґанам залишити планету, їхній посол – воєвода Кредак – напав на Раду і знущально заявив: «Ми ніколи не залишимо Лусію, скільки б азарі не плакали. А як хочете свої планети назад – спробуйте їх відібрати!».
Це власне і стало об’явою війни.
Повстання[]
Спеціальний Корпус Тактичної Розвідки[]
Основна стаття: Спеціальний Корпус Тактичної Розвідки.
Прийнявши певні запобіжні міри, Рада прийняла рішення на базі найкращіх бійців саларіанської Групи Особливого Реагування та мисливиць-азарі особливі «наглядові сили», які надалі відомі під назвою «Спеціальний Корпус Тактичної Розвідки» (або коротко – СПЕКТР).
Ці війська були покликані вести приховану війну з стратегічних диверсійних ударів у захоплених кроґанами колоніях. Екстранет заполонили комп'ютерні віруси, планети кроґанів занурилися в пітьму. Заводи і фабрики зупинялися, комплекси з переробки антиречовини зникли в біло-блакитних спалахах анігіляції. Супутники та космічні станції, на яких розташовувалися штаби, перетворювалися на купи уламків в результаті зіткнень з вантажними кораблями, начиненими вибухівкою.
Ефективність новоствореного підрозділу була приголомшлива, але через колосальні людські ресурси кроґанів всі ці перемоги лише сповільнювали загарбників, але зупинити їх були не в змозі. Перемога кроґанів здавалася лише питанням часу.
Поява туріанців[]
Втім, допомога прийшла звідки не чекали – з боку досі невідомої раси з планети Палавен, яка ввійшла в контакт з Простором Цитаделі вже в розпалі Повстань. Як виявилось, їх мілітаризоване суспільство та величезні армія та бойовий флот могли забезпечити військам Ради значне посилення в війні з кроґанами. Зваживши всі за та проти, Примарх протягнув руку допомоги у боротьбі з галактичними загарбниками. В найкоротші терміни розгорнув декілька командних центрів на передовій (в числі яких була і станція «Вершина»), туріанці почали тіснити слабко організовані банди кроґанів по всіх фронтах.
Відповідь кроґанів була жахливою: вони використали астероїди для орбитального бомбардування туріанських колоній, в наслідок чого цілих три населених планети перетворилися на безплідні пустки. Найбільш же кровопролитна битва відбулася у Діґеріса: планета була спотворена боєм, а туріанці пожертвували багатьма фрегатами та винищувачами, щоб взяти гору над кроґанськими дредноутами під командуваннєм Гракена Дала.
Дуже скоро кроґани усвідомили, що це ґеть невірна тактика проти цього, нового, ворога. Військова доктрина Ієрархій передбачає не лише перемогу над ворогом, алей й ліквідацію будь-якої, навіть потенційної, загрози з його боку в майбутньому. Тож прояв звірячої агресії з боку кроґанів не налякала туріанців, а лише зміцнила їх бойовий дух та ще більше згуртувала суспільство. Громадяни Ієрахії заприсяглися за будь-яку ціну зупинити кроґанів, щоб в майбутньому жодна планета не опинилася під їхнім ударом.
Ґенофаґ[]
Основна стаття: Ґенофаґ
Кілька років тривало це титанічне протистояння, але зрештою стало зрозуміло, що навіть самовіданним туріанцям не до снаги забезпечити перемогу в цій війгі. Поступаючись в воєнній майстерності, дисципліні та озброєнні, завдяки нескінченним підкріпленням кроґани могли собі дозволити просто задавити супротивників кількістю [1].
І тут своє слово сказали саларіанські вчені, які спромоглися розробити потужну біологичну зброю, яка отримала назву «ґенофаґ». Вона була призначена для створення стійкої та спадкової генетичної мутації, яка значно знижувала репродуктивні можливості кроґанів: зараженим було складніше зачати, та навіть після цього виживало лише одне немовля із тисячі.
Слід зауважити, що самі саларіанці не планували використовувати ґенофаґ у війні, розглядаючи його в якості засобу стримання. З їх точки зору навіть суто психологічного впливо повинно було вистачини, щоб змусити кроґанів відступити. Проте туріанці, які на той час вже понесли тяжкі втрати, наполягли на використанні віруса, і в 710 році н.е. було розпочато розповсюдження ґенофаґу (символічно, что Тучанка була оброблена з комплексу Завіси [2]. А незабаром туріанці почали нову хвилю наступу і дужо скоро кроґани усвідомили безнадійність свого становища: без тіисяч нових бійців їхні армії не зможуть витримувати такий натиск, тож були змушені зменшити інтенсивність бойових дій.
Однією з останніх лідерів, що відкрито протистояли туріанцям була жінка-воєвода Шіагур, яка використовувала свою фертільність як засіб набору в своє військо найсильніших чоловіків. Але навіть такі осередки опору не могли вистояти проти туріанських сил, які зрештою вбили її в Битві при Канарум[3]. Це стало останньою справжньою спробою кроґанів змінити хід війни.
Зрештою, обложені з усіх боків та розуміючі, що на кону саме збереження їхнього виду, кроґани капітолювали. Епоха Повстань підійшла до кінця.
Втім це не було кінцем військових дій, оскільки туріанським військам ще довелося знищити багато воєначальників-ізгоїв та повстанців, що відмовилися скласти зброю. Деякі вцілілі зникли в прикордонних системах та стали піратами.
Підсумки[]
- Все кроґанське населення було заражено вірусом ґенофаґа, через який народжувалася лише одна дитина з тисячі, в зв’язку з чим чисельність раси почала стрімко зменшуватися.
- Народ кроґанів залишився без флота та армії і був витіснений з усіх раніше зайнятих планет. По суті за ними залишилася лише рідна туманність, що відтоді отримала назву демілітаризованої зони, або Кроґанської ДМЗ.
- Туріанці війшли в склад Ради Цитаделі і замінили кроґанів в якості головних зихисників Простору Цитаделі.
- Галактичне суспільство дізналося про існування та діяльність СПЕКТРів. Багато членів корпусу отримали нагороди та продовжили служіння Галактиці вже офіційно. А згодом склад організації перестав бути виключно азарійським і саларіанським, та поповнився найбільш видатними туріанськими оперативниками.
Наслідки[]
- Ґенофаґ серйозно вплинув на кроґанів психологічно: вірячи, що їхній народ в будь-якому разі приречений, багато молодих представників раси почали залишати рідні планети в пошуках кращої долі, піклуючись лише про власне благополуччя. В більшості випадків вони ставали найманцями та піратами. Жінки втратили колишній вплив, перетворившись на розмінну монету в битвах між вождями та кланами, що ще більше прискорило занепад суспільства.
- Відносини між кроґанами та туріанцями і саларіанцями так і залишился напруженими. Поява будь-кого з «ворогів» на кроґанській території часто закінчувалося вбивством на місці, у зв’язку з чим візити на Тучанку практично зійшли на вівець, та й ті проходили в умовах суворої таємності.
- Щоб запобігти будь-якій можливісті повторення Повстань, туріанці закопали на Тучанці надпотужну бомбу, яка мала стати страховкою, можливістью в разі чого натиснути на кроґанів. Довгі віки бомба залишалася під поверхнею землі, і лише в 2186 році, під час вторгнення Женців, «Цербер» викопав її, щоб запобігти укладенню союзу туріанців з кроґанами.
- Була прийнята конвенція Цитаделі про зброю масового ураження, яка обмежує використання засобів війни, подібних тим, що використовували кроґани.
Відомі учасники Повстань[]
Кроґани[]
- Кредак – кроґанський лідер, що ініціював початок Повстань. Зазнав поразки на орбіті Ніаголона: під час розрядки двигунів і ремонту корабля на його борт проник загін азарійських командос, які ціною життя підірвали кроґанський флагман.
- Окір – вчений, який після Повстаннь зайнявся генною інженерією та створенням «ідеального кроґана» на Корлусі, оскільки вважав, що теперішня політика кроґанів, що дозволяла виживати навіть найслабшим дітям, погубить їх вірніше за ґенофаґ. Загинув у власній лабораторії при нападі командира »Блакитного сонця» Джедори, але встиг передати Шепард(у) бак зі своїм останнім зразком.
- Гракен Дал – вождь, відповідальний за орбитільне бомбардування туріанської колонії на планеті Дигеріс. Був перемножений в битві флотів, коли туріанці використали проти кроґанських дредноутів армаду крейсерів та винищувачів.
- Джаррод – роль в Повстаннях невідома, згодом став вождем клану Урднот і батьком Рекса. Люто ненавидів всі інші раси Цитаделі і заприсягнувся помститися за поразку, підбурюючи інших кроґанів до початку нової війни. Загинув при підступній спробі вбити власного сина, який відмовлявся слідувати цим шляхом.
- Моро – воєвода, що влаштував потаємну базу на планеті Велес, випадково виявлену корпорацією ?«Байнері Хелікс», яка розпродала записи та артефакти часів Повстань з аукціону.
- Шіагур – відома жінка-воєвода, яка зазнала поразки при Канрумі, одна з останніх кроґанських полководців, що відкрито воював проти туріанців. Користуються надзвичайною шаною теперішніх поколінь кроґанів.
Азарі[]
- Адора Елджа – командос, що воювала під час Повстань. В 2185 році читала лекцію по історії Кроґанських повстань.
- Джіа Кінтану та Бела Анс – військовополонені, автори автобіографічної книги "Тонка Лінія: Щоденник Тьми і Надії", яка розповідає про 140 років кроґанскіх тортур і всіляких поневірянь в таборах військовополонених планети Денсаак.
Туріанці[]
- Адмірал Меркурі – командувач флоту Ієрархії.
Цікаві факти[]
- В 2185 році на планеті Уресіум була знайдена братська могила більш ніж чотирьох сотен туріанських солдат, які загинули під час Повстань в 749 році. За століття поховання встигло вкритися місцевою флорою аж поки не відкрилося в наслідок сейсмічної активності. Туріанська влада за допомогою колоністів Уресіума влаштувала ексгумацію та доставку залишків на Палавен для гідного поховання.
- Кроґани глибоко переживають щодо наслідків Повстань. Рекс охарактеризував це наступним чином: «В подяку за позбавлення від рахні, вони кастрували всіх нас».
- Через Повстання багато активістів хотіло прибрати Монумент кроґанам з Президії, але Рада висловилася проти, посилаючись на те, що як би не було, під час Рахнійських воєн кроґани врятували Галактику, нехай згодом самі ж і стали не меншою загрозою.